Нині, в умовах кризи, українська сім’я зазнає посиленого тиску проблем, які йдуть від зовнішнього середовища та індивідуальних труднощів її членів, пов’язаних із здоров’ям , психосоматичними розладами, емоційно-поведінковими і когнітивними проявами тривалого стресу. Так, наприклад, за статистичними даними розлучень, майже кожна друга сім’я розпадається (48%), збільшується кількість союзів між чоловіками та жінками поза шлюбом на основі приватної домовленості, збільшується кількість неповних сімей, матерів-одиночок, бездомних дітей, дітей-сиріт і т.д.

Психологічну службу системи освіти необхідно розглядати як багаторівневу організаційну систему, яка включає основні структурні одиниці і забезпечує надання ефективної психологічної допомоги всім учасникам навчально-виховного процесу. Спектр завдань на різних рівнях функціонування цієї системи має бути диференційованим. При цьому цільовий напрям діяльності психологічної служби залишається єдиним.

Нині в наукових джерелах запропоновано декілька нових гіпотез старіння організму, в яких доказано важливість перебігу ранніх етапів розвитку, які в подальшому визначають потенціал здоров’я організму та тривалість життя [3, 9].

В умовах сьогодення, коли українська історико-педагогічна наука веде плідні пошуки щодо відтворення справжньої історії національної освіти й виховання, актуальності набуває дослідження проблем інтеграції педагогічного загалу, зокрема професійне об’єднання у товариства, де акумулювалась педагогічна думка, розроблялися напрями розвитку шкільництва в Закарпатті.