| Написав Шумило С. М. |
| Четвер, 13 жовтня 2011, 14:08 |
 Академік В.І. Ламанський, що жив наприкінці XIX – на початку XX століття, залишив нащадкам велику наукову спадщину, присвячену історії слов’янства. Широкий спектр наукових інтересів академіка та сміливість його гіпотез і висновків свідчить про неабиякий дослідницький талант ученого. Хоч яким широким був діапазон наукових досліджень В.І. Ламанського, не можна не відзначити домінанти його пошуків і праць: В.І. Ламанський був слов’янофілом, щиро любив історію слов’ян і вмів сумніватися в загальновизнаних прозахідних теоріях, характерних для його століття. Мабуть, остання обставина і є причиною того, що творча спадщина Ламанського була незаслужено відкинута на периферію історичної науки і забута. Мету цієї доповіді ми вбачаємо в тому, щоб неупереджено переглянути праці Ламанського, опустивши історію його суперечок з Є.Є. Голубінським та іншими дослідниками-норманістами. Нині це тим більш можливо й актуально, оскільки прозахідні теорії тепер не є загальноприйнятими, а тема хрещення Русі при Київському князеві Аскольді відкривається нам зараз у новому світлі. Одним із важливих аспектів Аскольдової тематики є розгляд першого хрещення Русі у зв’язку з місією Константина-Кирила і Мефодія. Проблемам відновлення історичної правди про цю місію за різними давніми джерелами присвячена одна з найважливіших праць В.І. Ламанського «Слов’янське житіє св. Константина-Філософа як релігійно-епічний твір (критичні замітки)». Ця робота і стала предметом нашого розгляду.
|
|
| Написав Шумило С. В. |
| Четвер, 13 жовтня 2011, 13:54 |
|
Київська традиція церковно-народних передань про Оскольдову могилу і найдавнішу Микільську церкву на ній зберегла стійку пам'ять про похованого тут князя Оскольда як про християнина, який загинув від рук язичників[1]. Також і деякі літописні джерела зберігають свідчення про це, навіть називаючи князя «блаженним». Одним iз проявів такої традиції було спорудження на могилі князя Оскольда православної церкви2. До революції 1917 р. у Києві існувала церковна традиція здійснювати до Оскольдової могили урочисті хресні ходи, під час яких єпископат і духовенство служили панахиди за князем Оскольдом-Миколаєм як першим князем-християнином3. Відомо про пошанування Оскольда і його могили як «першого кладовища християнських мучеників» навіть святим Іоанном Кронштадтським4.
|
| Написав Шкодич А. П. |
| Четвер, 13 жовтня 2011, 13:24 |
 Для української історії Великий князь Оскольд цінний тим, що саме за його князювання (862-882 рр.) розпочинається чотиристалітня епоха Київської великодержавності. Незадовго до його князювання військо Русі (так у VIII – XVIII століттях називалася Центральна Україна, а з XII до XX століття – й Західна Україна), обложило столицю Візантії Константинополь. У ті часи це було все одно, що сьогодні напасти на Вашингтон.
|
| Написав Урста С. В. |
| Четвер, 13 жовтня 2011, 13:00 |
 Не менш загадковою особистістю, ніж князь Кий, є інший легендарний діяч Київської держави ІХ століття – Оскольд. У 860 році сталася подія, що вразила середньовічний світ. То був похід Русі під проводом князя Оскольда на столицю Візантійської імперії Константинополь. Нестор Літописець записав у своєму творі: "Коли почав царювати Михаїл (імператор Візантії з 842 р.), стала так прозиватися Руська земля. Дізнались ми про це тому, що за цього царя приходила Русь (війною) на Царгород, як пишеться про це в літописанні грецькому (візантійському). Ось чому з цієї пори почнемо (розповідь) і число (лік рокам) покладемо" [1]. На думку літописця, експедиція Оскольда на Царгород ознаменувала початок давньоруської історії, стала ключовою подією в житті Київської держави, одним із засновників якої і був, певно, цей князь.
|
| Написав Солодухіна Н. М. |
| Четвер, 13 жовтня 2011, 12:40 |
|
 На світанку історії вітчизняної державності та її християнської культури стоїть потужна і загадкова постать князя Аскольда (Оскольда).
|
|
|
|
|
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
|
| Сторінка 4 з 36 |
